Розвиток будь-якої держави неминуче має наслідком еволюцію та зміни її правової системи. Обравши європейський напрямок інтеграції, Україна одночасно зобов’язалася дотримуватись високих вимог та стандартів до якості свого законодавства. Як наслідок, правова система України, у тому числі система кримінальної юстиції, має пройти тривалий етап реформування.
У цьому світлі чинний Кримінальний кодекс України, як єдиний закон, який визначає діяння, що є злочинами, та наслідки їх вчинення, і на якому базується діяльність усієї системи кримінального судочинства, не є винятком.
З моменту прийняття Кримінального кодексу України у 2001 році до нього внесено більше 800 змін й обґрунтованість та необхідність деяких з них є доволі сумнівними. Внесення таких змін, численні внутрішні суперечності, прогалини та неточності, а також невідповідність деяких положень Кримінального кодексу міжнародним зобов’язанням України поставили на порядок денний питання про необхідність розробки нового Кримінального кодексу.
Відповідно до Указу Президента України №584/2019 від 07.08.2019 було утворено Комісію з питань правової реформи, основним завданням якої є сприяння подальшому розвитку правової системи України на основі конституційних принципів верховенства права, пріоритетності прав і свобод людини і громадянина з урахуванням міжнародних зобов'язань України.
Частиною цієї Комісії стала робоча група з питань розвитку кримінального права, до складу якої увійшли одні з кращих представників провідних юридичних шкіл України та на яку покладено низку завдань, одним з яких є підготовка пропозицій стосовно змін до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Діяльність цієї групи підтримується Консультативною Місією Європейського Союзу в Україні.
Консультативна Місія Європейського Союзу в Україні (КМЄС) розпочала свою роботу у грудні 2014 року на запрошення українського Уряду. На теперішній час окрім Києва Місія має свої регіональні представництва у Львові, Одесі, Харкові, а нещодавно прийнято рішення про відкриття представництва КМЄС і у Маріуполі.
Місія надає підтримку органам державної влади України у послідовному реформуванні сектору цивільної безпеки шляхом стратегічних консультацій і практичної підтримки заходів з реформування згідно зі стандартами ЄС та міжнародними принципами належного врядування та дотримання прав людини.
Демократичні зміни у суспільстві вимагають відповідних змін і у законодавстві. Одним з пріоритетних напрямків роботи Місії є допомога Україні з реформування її кримінального та кримінального процесуального законодавства, а також роботи правоохоронних органів відповідно до стандартів та кращих практик ЄС.
З моменту утворення у серпні 2019 року Комісії з питань правової реформи та робочої групи з питань розвитку кримінального права як її складової частини, КМЄС надає допомогу в організації її роботи, проведенні зустрічей та наукових конференцій за участі її членів, а також консультування стосовно кримінального законодавства та практики ЄС.
Більш детально з роботою КМЄС Ви можете ознайомитись на офіційному сайті Місії за посиланням.
Історія кодифікації кримінального законодавства в Україні
Наведений нижче огляд історії кодифікації українського кримінального законодавства не претендує на вичерпність: загалом ця історія потребує ґрунтовної уваги науковців, які могли б продовжити і поглибити дослідження, проведені у свій час В.К. Грищуком[1], М.І. Колосом, Є.В. Погорєловим, Ткачем А.П. та ін. Можливо, у наш час українські та зарубіжні архіви можуть надати нові можливості для наукових відкриттів.
Щоб проглянути повний текст документу, завантажте його за посиланням нижче:
Хавронюк М.І. «Віхи кодифікації кримінального законодавства на українських земля»
З метою реформування законодавства України, у тому числі кримінального, Указом Президента України № 584/2019 від 7 серпня 2019 р. створено Комісію з питань правової реформи, частиною якої є Робоча група з питань розвитку кримінального права (далі - Робоча група). Серед іншого, перед Робочою групою поставлені завдання забезпечити розроблення та внесення Президентові України узгоджених пропозицій з питань вдосконалення правової системи України з урахуванням сучасних викликів та потреб демократичного суспільства, зокрема - підготовки та узагальнення пропозицій стосовно змін до законодавства про кримінальну відповідальність. Реалізуючи ці завдання та маючи на меті організацію широкого громадського обговорення, насамперед у професійному середовищі за участю провідних фахівців з різних галузей права та міжнародних експертів напрацьованих законодавчих ініціатив з питань реформування кримінального законодавства в Україні, Робоча група розробила Концепцію реформування кримінального законодавства, з повним та скороченим варіантами якої ви можете ознайомитись на відповідній сторінці цього сайту.
Місія, візія, цінності
Місія Робочої групи:
- взяти на себе удар критики від тих, хто пропонує обмежитися тим, щоб «підлатати» існуючий КК;
- оцінити існуючі досягнення, пропозиції у цій сфері;
- запропонувати нові підходи, рішення;
- підготувати тексти законопроектів КК та Кодексу про відповідальність за проступки.
Візія Робочої групи:
- хоча в Указі Президента йдеться про Робочу групу з питань розвитку кримінального права, ми обмежимося лише пропозиціями зі змін до законодавства (бо право формується віками та десятиліттями і його жодна робоча група реформувати не зможе);
- не обмежитися лише КК, а, одночасно, вирішувати питання, які стосуються Кодексу про відповідальність за проступки, а також Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо останнього, то, принаймні у питаннях відмежування);
- виділити питання, які мають бути «винесені» поза меж КК та вирішені в КК чи інших законах;
- працюємо не шляхом переробки існуючого КК 2001 р. чи адаптації до українських умов якогось зарубіжного кримінального закону, а пишемо текст «з чистого листка»;
- врахування міжнародно-правових зобов’язань України у цій сфері та кращих зарубіжних практик;
- вирішення тих питань, які були суперечливими в теорії та неоднозначно вирішувалися на практиці не обходячи «гострих кутів»;
- оцінюємо, враховуємо досягнення та пропозиції колег, які формально не є членами Робочої групи;
- майбутній КК має бути «маленьким, але суворим»;
- «Загальна частина має бути більшою, ніж Особлива» - усі питання, які мають загальне значення, виносимо в Загальну частину КК.
Цінності Робочої групи:
- проект КК – продукт колективних зусиль;
- ніхто не має монополії на істину. При прийнятті рішення вирішальне значення має вагомість аргументів, а не будь-які інші фактори;
- намагаємося усіх рішень досягти консенсусом;
- жодне питання не вважаємо вирішеним остаточно
- голосування – крайній засіб. Рішення прийняте, якщо за нього 5 голосів з 8 членів робочої групи;
- залучаємо до роботи над окремими розділами не лише членів Робочої групи, але й інших фахівців з відповідних питань;
- пріоритет інтересів потерпілого від злочину. Його позиція має бути щонайменше вислухана та оцінена;
- в основі не відплата, а досягнення соціальної справедливості та врегулювання соціальних конфліктів;
- КК – ultima ratio. Він не передбачає тих діянь, яким можна протидіяти менш суворими засобами, ніж кримінально-правові;
- рішення, які є в зарубіжних КК враховуємо, оцінюємо, але не вважаємо директивою при підготовці КК України;
- не залишаємо корупціогенних можливостей та маневру щодо зловживань для тих, хто буде застосовувати КК;
- пишемо КК «як для себе», тобто добре!
Проект Загальної частини КК відображає багато прогресивних ідей, у тому числі багато задумів Львівського форуму кримінальної юстиції, викладених у його «Концепції реформування законодавства про публічні правопорушення в Україні». Зокрема, максимально розвантажена Особлива частина КК за рахунок перенесення до Загальної частини КК багатьох положень, які традиційно регламентуються в статтях Особливої частини кримінального закону. Серед них – санкції, кваліфікуючі та привілеюючі ознаки, визначення понять.
Робоча група з питань розвитку кримінального права
Основною метою діяльності робочої групи з питань розвитку кримінального права є проведення нової кодифікації кримінального законодавства України. Це означає розробку нового Кримінального кодексу України, а крім того, кодифікацію інших актів про відповідальність за публічні правопорушення, зокрема Кодексу України про проступки і Кодексу України про адміністративні порушення.
У той час як розробка положень нового Кримінального кодексу України вже триває, робота над проектами зазначених інших двох кодексів ще попереду.
Більш детально з Концепцією реформування Кримінального кодексу України та інших актів законодавства про відповідальність за правопорушення у публічній сфері Ви можете ознайомитись у відповідному Розділі сайту.
