Статті

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України «в Україні визнається і діє принцип верховенства права». Як зазначає С.Головатий найточніше й найстисліше відтворює сутність англійського the rule of low (верховенство права) слово правовладдя (1, с.5).

У доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) «Про верховенство права»(« Про правовладдя» ухваленій на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) (надалі – доповідь) зазначається, що «розбіжності в значеннях, що їх надано поняттю верховенства права (правовладдю) (так само, як поняттю Rechtsstaat), можуть викликати сумніви в його корисності як засадничого поняття в публічному праві. Однак є потреба в його осягненні, а отже – в його чіткому розумінні: як через те, що воно міститься в багатьох юридичних текстах, так і через те, що верховенство права (правовладдя) визнано засадничим компонентом будь-якого демократичного суспільства» (п.34). Як зазначається у доповіді, «законодавчі приписи стосовно верховенства права (правовладдя) – як на національному, так і на міжнародному рівнях – мають дуже загальний характер та не визначають цього поняття докладно» (п.68). Разом з тим, у доповіді стверджується, що «нині вже є консенсус стосовно самої сутності верховенства права (правовладдя) та його складників» (п.35). Наразі «можливий консенсус стосовно безумовних складників верховенства права (правовладдя), (як і тих складників концепції Rechtsstaat), котрі є не лише формальними, а й матеріальними (materieller Rechtsstaatbegriff). Такими складниками є:

• законність, включаючи прозору з’ясовну (поясненну) та демократичну процедуру надання юридичної сили актам права;
• юридична визначеність;
• заборона свавільності;
• доступ до правосуддя в особі незалежних і безсторонніх суддів, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю;
• дотримання людських прав;
• недискримінація та рівність перед приписами права» (п.41) .

Вочевидь, складники верховенства права (правовладдя) стосуються як матеріального, так і процесуального права, а також практики їх застосування. Такий висновок спирається на подальшу конкретизацію зазначених складників верховенства права (правовладдя) у зазначеній доповіді, а також на критерії оцінювання стану верховенства права в окремій державі (мирило правовладдя), які ухвалила Венеційська комісія на своєму 106-му пленарному засіданні у березні 2016 року. Зазначене мирило стосується тих самим шести складників верховенства права (правовладдя), але сформульованого у вигляді переліку запитань, відповіді на які дають можливість здійснювати перевірку складника на дієвість (1,Коментар,п.5, с.31).

Ви можете переглянути повний текст статті за посиланням:

Баулін Ю.В. «Верховенство права у кримінально-правовому вимірі»