Статті
ПовернутисяПостановка проблеми. Складні процеси, які відбуваються сьогодні на світовому рівні, у певному регіоні або окремій державі, незалежно від їх змісту та спрямованості, потребують відповідної правової бази для їх урегулювання (у загальному розумінні цього поняття). З огляду на те, що вони відбуваються або в межах глобалізації, або у зв’язку з нею, або «супроводжуючи» її, значно підвищилася роль міжнародно-правових положень у вибудовуванні такої бази, тим більш, що, на думку окремих фахівців, міжнародне право за низкою норм виступає сьогодні більш динамічним та прогресивним формально визначеним соціальним регулятором суспільних відносин, ніж національне ( Б. А. Сафаров). Не вдаючись до дискусії з цього приводу, вважаємо за доцільне сказати, що, на наш погляд, будь-яка правова інтеграція, що відбувається за умови міжнародного співробітництва, значно краща так званого правового ізоляціонізму, який «природно» може мати місце при ігноруванні процесів взаєморозуміння та корисності взаємної співпраці між державами. Багато в чому це пов’язано з тим, що стрімкий розвиток інтернаціоналізації суспільних відносин, більшість з яких ще недавно входила до сфери виключно внутрішньодержавного регулювання, поява нових глобальних проблем, які потребують свого міжнародного реагування, можливо вирішити тільки на основі тісної конструктивної взаємодії більшості держав світу. Усе наведене об’єктивно підтверджує необхідність не лише приведення у відповідність, а й інтеграції (взаємопроникнення) положень міжнародного, зарубіжного та національного законодавств. Однак якщо на теоретичному рівні це сприймається з розумінням, то при реалізації цього на рівні законодавства (тобто при віднайденні організаційно-правового механізму розробки такого законодавства), правозастосовної практики існують серйозні складнощі. Зрозуміло, що, враховуючи складність означеної сучасної проблеми, слід звернутися до аналізу положень як на загальному, так і на галузевому рівні. У кримінально-правовій сфері це стосується дослідження, у першу чергу, так званих «інтегрованих» злочинів, зміст і ознаки яких важливі не тільки для кримінального права, а й для кримінології, кримінального процесу, криміналістики тощо, оскільки саме визначення конкретного злочину (групи злочинів), з усіма необхідними «супроводжуючими», створює необхідні правові основи для їх розслідування, запобігання їх вчиненню та ін.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як було наголошено раніше, складність означеної проблеми (необхідність вивчення на загальному та локальну рівнях), її багатоаспектність об’єктивно потребують звернення не тільки до відповідних етапів інтеграції, кожен з яких має достатню часову протяжність, а й аналізу розробок, які існують у різних галузях права, у тому числі наукових положень міжнародного права, міжнародного кримінального права, внутрішньо-державного кримінального права тощо. Серед вітчизняних фахівців ці та суміжні питання в останні роки вивчали : І. П. Бахновська, М. В. Буроменський, Н. А. Зелінська, А. А. Музика, В. О. Навроцький, О. О. Житний, В. І. Ролінській, А. В. Савченко, Д. І. Крупко, М. І. Хавронюк та ін. Пам’ятаючи про корисність і нагальність розгляду інтеграційних процесів, у той же не викликає сумніву той факт, що в умовах сьогодення необхідне проведення подальшого наукового аналізу проблеми поєднання міжнародних, зарубіжних та національних правових положень у вітчизняному кримінальному законодавстві, що в цілому й стало метою цієї публікації.
Ви можете переглянути повний текст статті за посиланням: