Статті

В ч. 2 ст. 18 діючому КК України вказано, що спеціальним суб’єктом є фізична, осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути певна особа. Розкриваючи це законодавче положення, Т. О. Гончар вказує, що таким суб’єктом злочину може бути особа, наділена кримінальним законом особливими (спеціальними) властивостями (ознаками), які характеризують, наприклад, її правовий стан: громадянин України – ст. 111 або іноземець – ст. 113; службове становище – ст. 364; родині відносини, наприклад, мати – ст. 117, батько або мати – ч. 2 ст. 155, батьки – ст. 166; колишню антисоціальну діяльність, наприклад, судимість – ч. 2 ст. 133 тощо [1, 45].

В усякому разі, традиційно виділяють наступні категорії спеціального суб’єкту, наприклад, це суб’єкт: а) якій повинен, поряд з основними, мати і певні додаткові якості; або б) він повинен мати відповідні особливості, які вказані в диспозиції конкретної кримінально-правової норми; або в) такий суб’єкт повинен мати певні відзнаки, які обумовлені його діяльністю чи характером, покладених на нього обов’язків. Виказується думка, що специфіка злочинів зі спеціальним суб’єктом, полягає в тому, що шкоду суспільним відносинам (об’єкту злочину) причиняється зсередини одним з суб’єктів правовідносин,3які одночасно є і суб’єктом злочину [2, 22]. Можлива і інша систематизація категорій спеціального суб’єкта. Наприклад, правовий статус суб’єкта, або соціально-правові і психофізичні якості особи, або характер діяльності, яка виконується суб’єктом.

В цілому ознаки спеціального суб’єкту можуть бути закріплені в основному складі злочину, без наявності якого цей склад злочину взагалі відсутній. Такі ознаки, можуть бути закріплені в якості кваліфікуючих ознак відповідного злочину. Вони можуть виступати в якості обставин, які пом’якшують або посилюють покарання та ін. Такі достатньо відомі підходи до визначення поняття та ознак спеціального суб’єкту, які ми користуємось.

Безумовно кожна категорія спеціального суб’єкту має свої відмінності та заслуговує окремого аналізу. Якщо брати таку категорію, як посадовці або службові особи, то потрібно сказати, що верхньою межею їх посад, традиційно вважався, так званий, середній рівень. І коли в останні роки почала «порушуватися» така межа, це почало викликати певні складнощі в їх політико-правовому тлумаченні. Саме тому ми спробували використати для цього дослідження, приклади, які існують в інших країнах. Мова йде про таких осіб, які займають або раніше займали найвищі посади у зарубіжних державах. Потрібно сказати, що порушення цими особами правових норм мають різний характер та різні напрямки. В усякому разі, такі приклади в останній час набувають значних показників, що дозволяє вже казати про певні тенденції, які там існують, що в свою чергу дозволяє казати про необхідну репрезентативність такої статистики. 

Ви можете переглянути повний текст статті за посиланням:

Стрельцов Є. Л. «Нові» категорії спеціального суб’єкту та традиційні оцінки їх ознак»