Стрельцов Є. Л. «До концептуальних засад нової редакції Кримінального Кодексу України принципове положення»

Реформування Кримінального кодексу України (далі – КК) сьогодні є необхідним за низкою добре відомих важливих умов. Це складний процес, тому кримінальне законодавство, окрім ознак, що є єдиними практично для всіх галузей законодавства, у той же час має свою «оригінальність». Наприклад, незважаючи на дискусійність такого твердження, це законодавство здебільшого виступає підставою для обмеження прав і свобод відповідних суб’єктів. Далі це законодавство створює відповідну правову базу не тільки, так би мовити, «для себе», а й для всіх інших галузей кримінальноправового циклу. У всякому разі, і це потрібно враховувати, кримінальне законодавство не тільки прямо впливає на соціально-негативні процеси, а може вже опосередковано, впливати на соціально позитивні процеси.

Тому при проведенні заходів, спрямованих на реформування КК, на його удосконалення, важливим є врахування багатьох обставин, що безпосередньо впливають як на такі процеси, так і отримані результати. Одна з основних груп таких обставин пов’язана зі встановленням соціальної обумовленості такої модернізації. Встановлення об’єктивних характеристик такої обумовленості передбачає, як відомо, аналіз низки важливих питань, у тому числі: соціально-політичних змін, які мають в Україні «перманентний» характер, та їх «непростий» вплив на тенденції розвитку кримінального законодавства, багато в чому зумовленими саме такими змінами не однакових за багатьма показниками законодавчих, доктринальних та правозастосовних «аргументів» щодо таких заходів; впливу на такі процеси усього комплексу міжнародно-правових обставин та ін.

Підтримуючи такий підхід до реформування КК, водночас вважаємо, що варто обов’язково виділити ще одне положення, яке потрібно поставити на «чолі» вказаних обставин, надавши йому принципового значення.

Мова йде про необхідність обов’язкового встановлення та закріплення цього положення як обов’язкової обставини реформування типу української державності та «прямий» вплив цього на змістовні та формалізовані характеристики чинного КК, урахування цього при його модернізації. Саме загальна сутність будь-якої держави, її основні характеристики, визначення та реалізація конкретною державою відповідних заходів у політиці, економіці, соціальній та інших важливих сферах суспільного життя повинно здійснюватися при наданні їм загальнообов’язкового, нормативного характеру завдяки галузям законодавства, що дозволяють або забороняють здійснювати конкретні дії.

Але при всій зовнішній «простоті» такого кроку здійснити його дуже складно. Здебільшого це пов’язане з тим, що сьогодні існує низка різних класифікацій встановлення «родинних» груп держав, тобто множинність типології державних утворювань ускладнює такі процеси.

Водночас, якщо спростити підхід до побудування такої типології, можливо виділити з урахуванням відношення до законодавства два основні типи держав. Перша групу складають держави, що дотримуються принципу пріоритету влади над законом, над суспільством, над особою. Джерелом влади в них є сама влада, яка переважно впливає на суспільство силовими методами, методами примусу. У таких державах громадський контроль є обмежений, практично не існує законодавчих обмежень для влади та ін. Суспільство та особистість знаходяться під «тиском» держави. Такий тип держав є досить розповсюдженим. За рівнем дотримання громадянських прав та свобод, рівнем корупційних проявів, рівнем свободи ЗМІ та іншими показниками такі держави знаходяться «тільки» у другій сотні загальносвітової класифікації держав, але вони існують і функціонують. До другого типу належать держави, які функціонують, навпаки, на основі пріоритету закону (права) над владою. Функціонування влади упорядкована, обмежена законодавством. Необхідно відзначити, що закону підпорядкована не тільки влада, а й суспільство і громадяни. Такі держави у загальносвітовій класифікації держав мають більш високий статус. 

Ви можете переглянути повний текст статті за посиланням:

Стрельцов Є. Л. «До концептуальних засад нової редакції Кримінального Кодексу України принципове положення»

Поділитися: