Баулін Ю.В. «Кримінально-правове регулювання: основні проблеми»

1.Кримінально-правове регулювання (далі - КПР) як вид правового регулювання. Вочевидь, що КПР є одним із видів правового регулювання, визначення якого, в свою чергу, залежить від розуміння самого поняття права та його призначення у суспільстві.

Якщо право – це сукупність норм, які уможливлюють існування суспільства шляхом визначення меж свободи, відображених у правах і юридичних обов’язках суб’єктів суспільних відносин, реалізація яких підтримується державою (О.Петришин), логічним є висновок, що правове регулювання як різновид соціального регулювання – це впорядкування суспільних відносин за допомогою юридичних засобів (норм права, нормативно-правових актів, актів реалізації прав та обов’язків, актів застосування права тощо) (В.Смородинрський). Усі зазначені вище юридичні засоби правового регулювання знаходяться у системній єдності і становлять цілісний юридичний механізм правового регулювання, який є необхідним і достатнім для забезпечення упорядкування певного роду суспільних відносин, в межах яких реалізуються позитивні інтереси суб’єктів права та досягаються суспільно-корисні цілі.   

Нормативну основу правового регулювання (об’єктивне право) утворює система права, основними елементами якої виступають відповідні галузі права. Вони, в свою чергу, об’єднуються в підсистеми за різними критеріями, зокрема, у підсистеми приватного і публічного права за ознакою, пов’язаною з  урегулюванням інтересів окремих осіб або загального інтересу суспільства (публічного інтересу). Звідси, публічне право – це підсистема права, яка регулює відносини, пов’язані з діяльністю публічної влади (державної влади та місцевого самоврядування) (С.Погребняк).

Загальновизнано, що кримінальне право як система кримінально-правових норм є однією із галузей публічного права,  а КПР одним із видів правового регулювання публічних суспільних відносин.

2. Поняття та цілі КПР. Оскільки кримінальне право є публічною галуззю права, яка регулює відносини, пов’язані з діяльністю державної влади, то логічно зробити висновок, що кримінальне право регулює суспільні відносини між державою і особами, які вчиняють злочини (кримінально-правові суспільні відносини). Такі відносини не регулює жодна інша галузь права. У п’ятому виданні підручника Гельмута Фристера «Кримінальне право Німеччини. Загальна частина» (Москва-Берлин, Інфотропік Медіа, 2013) в розділі «Предмет регулювання кримінального права» з першої сторінки стверджується, що «кримінальне право регулює лише відносно невелику, але вельми важливу сферу соціальних явищ: покарання, що призначаються державою за правопорушення» (с.1-2), «кримінальне право регулює не відношення між приватними особами, а встановлює норми суверенного посягання держави на права індивіда, що здійснюється в інтересах всього суспільства» (с.2); «матеріальне кримінальне право регулює кримінально-правові санкції і передумови їх застосування. Воно визначає, що є кримінально-караним діянням і яке покарання встановлюється за нього (с.11). Виходячи із зазначеного, КПР можна визначити як урегульовану кримінальним правом діяльність держави щодо застосування кримінальної відповідальності та інших заходів кримінально-правового характеру до осіб, які вчиняють злочини.

Цілями КПР є: 1) досягнення соціальної справедливості шляхом призначення злочинцю співмірного покарання, інших заходів кримінально-правового характеру (відплата, воздаяння, кара); 2) його виправлення і 3) запобігання злочинам як з боку злочинця, так і з боку інших осіб (В.Філімонов, О.Наден).

Ви можете переглянути повний текст статті за посиланням:

Баулін Ю.В. «Кримінально-правове регулювання: основні проблеми»

Поділитися: