Навроцький В.О. «Декриміналізація як один із способів гуманізації та лібералізації у сфері кримінального права»

На розвиток кримінального права віддавна справляють вплив дві тенденції. Одна – до посилення відповідальності, яка виражається у розширення її підстав шляхом криміналізації, а також у збільшення суворості покарання, скороченні можливостей для звільнення від відповідальності та покарання тощо. Інша – до пом’якшення відповідальності, що полягає у декриміналізації та депеналізації, пом’якшенні інших кримінально-правових наслідків вчинення злочину.

Ця тенденції споконвіку конкурують між собою. Так звані «високі каральні домагання» населення, намагання політиків сподобатися виборцям та ілюзія про те, що суспільні проблеми можна швидко та ефективно вирішити кримінально-правовими засобами, ведуть до того, що КК постійно доповнюється новими статтями чи частинами статей, а їх санкції посилюються. Про це яскраво свідчить аналіз змін та доповнень до КК України 2001 р. Провісником таких змін часто виступають керівники правоохоронних органів. Свої провали в роботі та нездатність ефективно контролювати злочинність вони неодмінно пояснюють недоліками, зокрема, «м’якістю» законодавства, в силу неналежної освіченості (а то і повної відсутності спеціальних знань) вважають, що посилення покарання стане панацеєю і універсальним засобом у вирішенні тих завдань, які зобов’язані виконувати.

З іншого ж боку, людство продовж віків переконалося, що на стан злочинності більше впливає не суворість покарання, а забезпечення її невідворотності, що невиправдана жорстокість покарання тягне очевидні негативні наслідки і для особи, щодо якої воно застосоване, і щодо суспільства. Тому просвічена частина суспільства виступає за інший шлях розвитку законодавства – у напрямку його пом’якшення, чи, як прийнято формулювати в теорії - гуманізації та лібералізації кримінального права. При цьому під гуманізацією здебільшого розуміють процес «олюднення» законотворчості та правозастосовної практики, їх здійснення на базі визнання того, що людина є найвищою соціальною цінністю. Лібералізація ж розуміється як ліквідація чи пом’якшення різних форм державного чи громадського примусу щодо індивіда. Не викликає сумніву, що останній термін куди більш точно відображає суть поставленої проблеми.

Адептами ж відповідних новел виступають, здебільшого, представники так званого «громадянського суспільства», відбувається яскраво виражений тиск збоку відповідних міжнародних організацій та рухів. Хоча життя сповнене парадоксів. Дві найбільш масштабні зміни до КК України 2001 р. у вказаному напрямку були ініційовані тодішніми українськими високопосадовцями – С.Тигіпком (у 2008 р.) та В.Януковичем (у 2011р.).

Ви можете переглянути повний текст статті за посиланням:

Навроцький В.О. Декриміналізація як один із способів гуманізації

Поділитися: